В канун Нового года вышло интервью директора Городского центра досуга Арихина Виктора Васильевича. Для газеты "Урядодвий кур'єр" Виктор Арихин поделился историей театра на ходулях, гастрольными планами и рекордами ходулистов.

Їхніх виступів завжди чекають з нетерпінням, оскільки знають, що стануть свідками казкового дійства. В їхніх фантастичних постановках поєднуються сміливість та артистизм, вправність та гумор. Євпаторійський театр на ходулях за 10 років свого існування встиг підкорити серця не тільки українців, а й закордонного глядача. Про те, як працюється і живеться єдиному в Україні народному любительському театру на ходулях, нам люб’язно розповів його керівник та натхненник Віктор Аріхін.

— Як ви підбираєте людей до свого колективу? Чи є певні вимоги?

— Подібні запитання виникали в мене років 15 тому, коли я тільки мріяв створити колектив. Дивився на ходулістів, які працюють у цирку, і розумів, що їх цього навчають з пелюшок. Коли я бачив у Європі театралізовані вистави ходулістів, то думав, що звичайна людина цього зробити не може. Адже був упевнений: для того, щоб опанувати ходулі, потрібні особлива підготовка, знання і, як мінімум, циркова школа за плечима.

— Як же ви все-таки наважилися створити незвичний колектив?

— У мене є друг, з яким ми разом робили багато спільних проектів, — це німець Райнер Кітель. Разом задумали і створення театру на ходулях. А німецьке місто Людвісбург, яке є побратимом Євпаторії, подарувало нам для цього 8 пар ходулів і стільки ж концертних костюмів. Везли подарунки через кордон на даху мікроавтобуса. В Польщі нас навіть зупинив рекет і почав вимагати гроші. Від знахабнілих здирників врятували концертні костюми, які довели, що ми артисти і не веземо ніякого товару на продаж.

Продолжение...